ІРС - Інститут релігійної свободи, м.Київ

Звернення Всеукраїнської Ради Церков до Президента В.Ф.Януковича щодо актуальних питань державно-конфесійних відносин в Україні PDF Друк E-mail
23.04.2013 15:22
23 квітня 2013 р. № 181

Президенту України
ЯНУКОВИЧУ  В. Ф.

Шановний Вікторе Федоровичу!

Від імені Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) засвідчуємо Вам бажання налагодити постійний діалог з Главою держави та урядовими структурами, який покликаний сприяти утвердженню в Україні свободи віросповідання, високих моральних цінностей та розвитку соціального служіння церков і релігійних організацій.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій все активніше долучається до обговорення актуальних питань суспільного життя, презентуючи позицію віруючої спільноти та відстоюючи в Україні загальновизнані релігійні моральні основи. Будучи частиною громадянського суспільства, ВРЦіРО прагне розбудовувати конструктивну співпрацю на партнерських засадах з органами державної влади задля того, щоб духовне і соціальне служіння віруючих було найбільш відчутним та ефективним для усього українського суспільства, особливо серед найбільш вразливих категорій громадян: дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, малозабезпечених родин і людей похилого віку, хворих і людей з особливими потребами, а також у сфері ресоціалізації ув’язнених осіб та реабілітації людей з різними формами залежності.

Саме задля цього Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій щоразу порушує перед керівництвом держави насущні питання державно-конфесійні відносини, вирішення яких є важливим як з огляду на наявні соціальні проблеми, так і в інтересах реалізації завдань держави в соціально-гуманітарній сфері.

Останнього разу Перелік актуальних питань державно-конфесійних відносин в Україні був переданий Вам 21 березня 2012 року під час зустрічі з членами ВРЦіРО. У додатку до цього листа пропонуємо Вашій увазі оновлений перелік питань, які, на наше переконання, мають бути покладені в основу подальшого розвитку державно-конфесійного діалогу з метою їх ґрунтовного опрацювання та найскорішого розв’язання.

Вважаємо, що для кращого опрацювання зазначених питань доцільним буде створити постійний механізм взаємодії між Адміністрацією Президента України та Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, зокрема у форматі постійно діючого консультативно-дорадчого органу.

Висловлюємо надію, шановний пане Президенте України, що Ваші регулярні зустрічі з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій сприятимуть розбудові державно-конфесійних відносин на партнерських засадах та утвердженню духовно-моральних цінностей в Українському суспільстві.   

Додаток на 3 арк.

За дорученням членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій,

з повагою,

Архієпископ Григоріс Буніатян
Головуючий у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій,
Керуючий Українською єпархією Вірменської Апостольської Церкви

ДОДАТОК
до листа від 23.04.2013 р.

ПЕРЕЛІК

актуальних питань державно-конфесійних відносин в Україні


І. У сфері захисту та утвердження суспільної моралі необхідно:

1.    Зберегти Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі, зокрема шляхом:
1)    скасування підпункту 7 пункту 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади» та недопущення скасування Закону України «Про захист суспільної моралі»;
2)    зняття з розгляду або відхилення урядового законопроекту № 2142 від 31.01.2013 року про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» (щодо державного нагляду).

2.    Вжити заходів до покращення національного законодавства про захист суспільної моралі: серед іншого ухвалення як закону у другому читанні законопроекту № 0945 від 12.12.2012 року про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір).

3.    Зняти з розгляду або відхилити урядовий законопроект № 2342 від 19.02.2013 року про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні, який створює підґрунтя для пропаганди аморальних явищ на шкоду традиційним сімейним цінностям, зазіхає на свободу слова та віросповідання.

4.    Виділити ефірний час на всеукраїнських та регіональних державних і комунальних теле- та радіоканалах для проведення духовно-просвітницьких і морально-виховних програм за участю представників Церков і релігійних організацій України.

ІІ. У сфері державно-конфесійних відносин необхідно:

1.    Активізувати діяльність Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій при Кабінеті Міністрів України задля вирішення окремих проблемних питань, означених у цьому Переліку, а також регіональних рад Церков і релігійних організацій при обласних державних адміністраціях.

2.    Відновити механізм оперативних міжвідомчих узгоджень під час надання вантажам із гуманітарною допомогою належного офіційного статусу, який було ліквідовано разом із Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.

3.    Спростити документообіг під час здійснення благодійної діяльності серед малозабезпечених верств населення, безпритульних дітей і осіб без постійного місця проживання.

4.    Надати сприяння у проведенні зустрічей із Міністром юстиції України, Міністром закордонних справ України та Міністром доходів і зборів України з питань вдосконалення законодавства та правозастосовчої практики, пов’язаної з діяльністю релігійних організацій, а також налагодження постійного діалогу з Церквами і релігійними організаціями.

ІІІ. У сфері вдосконалення законодавства про свободу совісті та релігійні організації необхідно:

1.    Відновити попередню редакцію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яка існувала до внесення змін на підставі Закону №5461-VI від 16.10.2012 року, шляхом розробки законопроекту за участі представників конфесій – членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та подальшого його внесення до Верховної Ради України від імені Президента України у якості невідкладного для розгляду.

2.    За погодженням з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій ухвалити Концепцію державно-конфесійних відносин в Україні, розроблену Центром Разумкова спільно з представниками конфесій та парламентарями.

3.    Розробити та внести “точкові” зміни, погоджені з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, до галузевого законодавства, яке регламентує діяльність релігійних організацій в окремих сферах суспільного життя (як приклад, законопроекти: № 2051 від 18.01.2013 р., №№ 2894, 2895, 2896 від 19.04.2013 р.).

4.    Зберегти особливості набуття та припинення статусу юридичної особи для релігійних організацій відповідно до чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб (зокрема, прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення проведення адміністративної реформи, скорочення контрольно-наглядових функцій центральних органів виконавчої влади та ліквідації невластивих повноважень Кабінету Міністрів України», розробленого Міністерством юстиції України у січні 2013 року).

5.    Комплексно підійти до вирішення питання про повернення Церквам і релігійним організаціям майна, експропрійованого тоталітарним режимом минулого, відповідно до зобов’язань України перед Радою Європи (колишніх культових та допоміжних будівель, предметів релігійного вжитку, іншого майна), у тому числі через ухвалення відповідних законодавчих актів, зокрема про запровадження мораторію на приватизацію колишнього церковного майна (законопроект № 2894 від 19.04.2013 р.) та про повернення церковного майна релігійним організаціям.

6.    Ухвалити комплекс змін до чинного законодавства України про освіту:

1)  визначити релігійні організації суб'єктами права заснування навчальних закладів державного стандарту освіти (зокрема, прийняти законопроект № 2051 від 18.01.2013 р.);
2)   вирівняти в соціальних правах студентів та викладачів духовних навчальних закладів зі студентами та викладачами державних і приватних навчальних закладів;
3)    комплексно вирішити питання щодо державної акредитації духовних навчальних закладів, які надають богословську освіту;
4)    запровадити розрізнення приватних навчальних закладів за типами – прибуткові та неприбуткові;
5)    впровадити принцип “гроші за учнем”, зокрема з метою належного фінансування освіти, що здобувається у приватних навчальних закладах.

7.    Внести зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI, якими  забезпечити право громадян на приватність, в тому числі надання віруючим громадянам права на відмову від включення даних про себе до Єдиного державного демографічного реєстру.

8.    Звільнити релігійні організації від сплати збору за резервування земельної ділянки, яка виділяється для будівництва культової чи обслуговуючої її споруди.

9.    Поліпшити процедуру надання зареєстрованим релігійним організаціями неприбуткового статусу, зокрема шляхом автоматичного внесення їх податковими органами до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також визначення чітких підстав для ухвалення рішення про вилучення релігійної організації з цього Реєстру.

10.    Запровадити інститут військового капеланства (душпастирства) в Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
_________________

Інститут релігійної свободи, м.Київ 
www.irs.in.ua

Джерело: сайт ВРЦіРО

 

Підтримайте правозахисну діяльність Інституту релігійної свободи:

УкраїнськаРусский

  cлідкувати за новинами   приєднатися!
RSS-новини .Е-mail розсилка: укр. рус.

Блог Максима Васіна

Законопроект 5050 прийнято: чи реєструвати статути?

В чому суть прийнятих змін і чи треба перереєстровувати статути неприбуткових організацій.

Що означає рішення Конституційного Суду про мирні зібрання?

Чи існують якісь обмеження щодо строку сповіщення про мирний захід, зокрема релігійний.

Контакти

Поштова адреса:
01001, м. Київ-1, а/с 471–В
"Інститут релігійної свободи"
Надіслати листа до ІРС