Більшість прихильників новітніх релігій становлять люди без релігійного минулого – дослідження Друк
04.08.2010 12:21

   Фото: РІСУ, Укрінформ   
  
Прес-конференція з питань академічного релігієзнавства

 
КИЇВ – Поширена думка про те, що багато українців відходять від традиційної релігії і переходять до новітніх релігійних течій, не відповідає дійсності. Переважна більшість тих, хто сповідує новітні релігії, є новонаверненими людьми, котрі, як правило, не мають релігійного минулого.

Про це 3 серпня заявила завідуюча відділом Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України, віце-президент Української асоціації релігієзнавців (УАР) професор Людмила Филипович на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє Інститут релігійної свободи репортаж кореспондента агентства Надії Юрченко.

Людмила Филипович розповіла, що релігієзнавці провели дослідження, яке засвідчило, що з 900 опитаних ними прихильників нових релігійних течій традиційні для України релігії раніше сповідували лише 12.

Водночас, зауважила вона, в усьому світі стає помітним, що традиційні релігії не завжди задовольняють сучасну людину. На думку експерта, це пояснюється тим, що традиційні церкви не враховують інтелектуального рівня нашого сучасника, який хоче не лише відчувати релігію, а й знати її.  

Звісно, є багато людей, які цінують у традиційних церквах саме прихильність до старовини, прагнуть заглиблення у давні традиції, але не можна нав'язувати всім лише цю точку зору, переконана Людмила Филипович.

"Традиційні церкви втрачають вагу в суспільстві, і багато в чому це відбувається тому, що сучасна людина не знає традицій свого народу, і його релігійний вибір – це не вибір на основі знання, а скоріше випадковість", – підсумовує експерт.

У свою чергу керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України, президент УАР професор Анатолій Колодний додав, що прихильність до новітніх релігійних течій можна розглядати також як молодіжний феномен.

"Молода шукає відповіді на запитання не про те, що буде колись, а як жити зараз – саме цього традиційні церкви, як правило, оминають", – зауважив Анатолій Колодний.

За словами науковця, традиційні церкви побудовані на участі в обрядових практиках, православні богослужіння пасивні, у той час як молодь шукає активної дії. До того ж, традиційні церкви часто не задовольняють потреби сучасних людей у спілкуванні, інколи у допомозі, у чому мають перевагу нові релігійні течії. За словами А.Колодного, вони працюють не так на вертикаль "людина – Бог", як на горизонталь "людина – людина" і "тут, на горизонталі, якраз і виграють у традиційних церков".
 
Професор Колодний серед іншого висловив думку про те, що державним діячам не варто свою особисту релігійну приналежність ставити на рівень держави, надаючи перевагу лише одній церкві та публічно її підтримуючи.

Під час прес-конференції також було презентовано нові книги, підготовлені та видані Відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України. Крім цього, була анонсована ювілейна XV Міжнародна наукова конференція на тему «Свобода релігії і демократія: старі і нові виклики», яка 5-6 серпня цього року відбудеться в Києві.
 
 
Інститут релігійної свободи, м.Київ 
www.irs.in.ua